Пряк път до всички досега излезли броеве (пълен архив на онлайн-изданието):

ИДЕИ, кн. 1, година I, 2009 ИДЕИ, кн. 1(2), февр. 2010 г. ИДЕИ, кн. 2(3), май 2010 г. ИДЕИ, бр. 3(4), окт. 2010 г. ИДЕИ, бр. 1(5), март 2011 г. ИДЕИ, бр. 2(6), юли 2011 г., ИДЕИ, кн. 3(7) от ноем. 2011 г., ИДЕИ, кн. 1(8), април 2012 г., ИДЕИ, бр. 2(9), август 2012 г., ИДЕИ, бр. 3(10), дек. 2012 г., ИДЕИ, бр. 1(11), март 2013 г., ИДЕИ, бр. 2(12), август 2013 г., ИДЕИ, бр. 3(13), септ. 2013 г., ИДЕИ, бр. 4(14), дек. 2013 г., ИДЕИ, бр. 5(15), дек. 2013 г. ИДЕИ, бр. 1 (16), Април 2014 г. ИДЕИ - прил., бр. 1(3), Април 2014 г., ИДЕИ, бр. 2 (17), Авг. 2014 г., ИДЕИ, бр. 3 (18), Дек. 2014 г., ИДЕИ, бр. 2(4), 2014 г. межд. изд., ИДЕИ, бр. 1 (19), Април 2015 г., ИДЕИ, бр. 2 (20), Август 2015 г., ИДЕИ, бр. 3 (21), Дек. 2015 г., ИДЕИ, бр. 1/2 (5), 2015 г., межд. изд., ИДЕИ, бр. 1 (22), Април 2016 г., ИДЕИ, бр. 2 (23), Август 2016 г., ИДЕИ, бр. 1/2 (7/8), 2016 г., межд. изд., ИДЕИ, бр. 3 (24), Дек. 2016 г., ИДЕИ, бр. 1/2 (9/10), 2017 г., межд. изд., ИДЕИ, бр. 1 (25), Май 2017 г., ИДЕИ, бр. 2 (26), Август 2017 г.,

четвъртък, 2 юни 2016 г.

Правила за оформяне на статиите за международното издание на списание ИДЕИ (на английски език)

REQUIREMENTS FOR THE ARTICLES

submitted to the special issues of the international scientific journal  “IDEAS. Special scientific issue” (“ИДЕИ. Специално научно издание”)

Editorial office of the Bulgarian journal “IDEAS” accepts articles on philosophy and philosophical sciences for publication.

Electronic version of an article should be submitted to the editorial office to: Idei.filosofa@gmail.com

Text must be typed in text editor in the Rich Text Format (RTF). Font should be 12-point Arial Narrow. The length of an article should not exceed 22,000 characters including spaces. Articles may be submitted in Bulgarian, Ukrainian, Slovak, Russian and English.

Given the technical requirements for the layout the article is structured as follows:

TITLE (12 point Arial Narrow font, bold type, capital letters, centered placing)

Author’s initials and surname (12 point Arial Narrow font, bold type, capital letters, centered placing). 

(Author’s name and surname should be always mentioned in the abstract that is made in English)

Scientific degree, rank, position, place of work of the author (unabridged), country, email address; if there are few authors, information about each of them should be typed in separate lines (12 point Arial Narrow font, bold type, centered placing).

Abstracts. Abstracts should contain sufficient information to determine the theme and evaluate the significance of results of the present study (12 point Arial Narrow font, centered placing). The first line of the abstract should be marked with: surname, name and patronymic of the author and title of the article. Keywords (three to nine, 12 point Arial Narrow font, justified) should be typed at the end of an abstract.

Chapter title (at author’s choice, 12 point Arial Narrow font, justified).

Text of an article (12 point Arial Narrow font, justified, without indents a new line). If the text is divided into chapters, a new chapter begins with a new line after the header without indentation.

Literature and Links, as well as References [12 point Arial Narrow font, justified] should be typed in separate lists. References should be made according to the Harvard style (BSI), the sources mentioned in the list of “Literature and Links" in Cyrillic should be translated first in English and then in brackets also transliterated from the original source. If you have a source in Latin on the list of “Literature and Links" – they are duplicated in the References without transliteration.

Images and graphics must be made and printed in black and white. Graphics of an article should be placed using .jpeg or .gif format with a resolution of at least 300 dpi. Inscriptions in the pictures should be made using Arial Narrow font, fixed size 9 point, heading – 10 point. The dimensions of pictures should not exceed the basic parameters of the A5 format. All items of simple drawings that are made in the Word format must be grouped. Complex, multi-object drawings with multiple layers should be made using image editors (CorelDraw, PhotoShop, etc.).

Tables should be presented as individual objects of the Word format with dimensions that do not exceed the basic parameters of A5 format. Arial Narrow font, table’s fixed size 9 point, heading – 10 point.

Abstract (no more than 250 words (no more than 1,500 characters)) of an article should be made: in the same language as an article is written, as well as in Ukrainian, English and Russian.

The authors who do not have academic degree must submit duly certified review of a supervisor, consultant or other expert in the chosen sphere that has a degree of doctor of science. Review and the last page of an article signed by the author should be sent to the editor in a scanned form.

Rules of citation and references
 (According to the Harvard style (BSI)

References must be cited in parentheses including the author's name, year of publication and the page you refer, for example, “…in the works (Preston, 2008; Solntsev, 2013)…” or “…according to researchers…” (Preston, 2008, p. 385). Camus (1990, p. 234) argued that...”

Regarding the sources with several authors you have to mention only the first author followed by “et al.” For example, the work of authors such as Carter, Morton, Duncan-Kemp and Redding: Carter et al. (1989) discussed library search methods.

References in the footnotes form are not allowed. You can only make author’s notes (exceptionally) in the footnotes form.

Rules for the list of references

1. List of references should contain only the sources referred to in the text.

2. Sources in the references should not be repeated. Works of the same author published in the same year should be placed in alphabetical order based on the titles of works (articles, which are ahead, not included), using the letters a, b, c. after the year of publication, for example:
Rahner, K. (1969a),The Concept of Existential Philosophy in Heidegger”, transl. Andrew Tallon, Philosophy Today, 13, pp. 126-137.
Rahner, K. (1969b), Hearers of the Word,  Herder and Herder, New York, 180 p.

3. Bibliographic description should be done directly according to the printed work or the catalogs and bibliographies completely, without omissions of any elements, reduction names, etc.

4. Sources in the list must be placed in alphabetical order according to the name of the first author or titles without numbering

Samples of references

For the books

Author/s, editors, translators and others. (Name comma initials) Year of publication, Title. Information about the publication (information on editions, publication number, series), Publisher, Place of publication, volume (quantity of pages).

Note! When you refer Ukrainian, Russian, Bulgarian source an English translation of the source should be given, after translation you should indicate [in square brackets] the transliterated original of Ukrainian, Russian, Bulgarian source.

Samples:

Література
References
ШпигельбергГ. (2002), Феноменологическое движение. Историческое введение [пер. с англ., перевод группы авторов под ред. М. Лебедева, О. Никифорова (Ч. 3)], Логос, Москва, 2002, 680 с.
Spiegelberg, H. (2002), The Phenomenological movement. A Historical Introduction. Trans. from Eng. of group of authors under edited by М. Lebedew, O. Nikiforow (Part 3) [Fenomenologicheskoe dvizhenie. Istoricheskoe vvedenie [per. s angl., perevod gruppy avtorov pod red. M. Lebedeva, O. Nikiforova (Ch. 3)], Logos, Moscow, 680 p. [in Russian]
Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.
Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.
Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.
Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

For the articles or individual chapters indicating different authors of books or collections

Author/s, editors, translators and others. (Name comma initials) Year of publication, “Title of an article: information relating to the title”, Book title: information relating to the title, Publisher, Place of publication, Place of an article (pages).

Note! When you refer Ukrainian, Russian, Bulgarian source an English translation of the source should be given, after translation you should indicate [in square brackets] the transliterated original of Ukrainian, Russian, Bulgarian source.

Samples:

Література
References
Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.
Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.
Шевченко, С. Л. (2012), “Проблема цінностей в теології П.Тілліха”, Теоретичні проблеми сучасної етики: Навчальний посібник [А. М. Єрмоленко, Г. Д. Ємельяненко, М. М. Кисельов, П. А. Кравченко, Я. В. Любивий, В. А. Малахов, К. Ю. Райда, С. Л. Шевченко], ПНПУ імені В. Г. Короленка, Полтава, c. 160-168.
Shevchenko, S. L. (2012), “A problem of values in Tillich’s theology”, Theoretical problems of modern ethics: train aid [А. N. Yermolenko, H. D. Jemeljanenko, N. N. Kiselev, P. A. Kravchenko, Ya. V. Lyubyvyi, V. А. Malakhov, C. Yu. Raida, S. L. Shevchenko] [“Problema tsinnostei v teolohii P.Tillikha”, Teoretychni problemy suchasnoi etyky: Navchalnyi posibnyk [A. M. Yermolenko, H. D. Yemelianenko, M. M. Kyselov, P. A. Kravchenko, Ia. V. Liubyvyi, V. A. Malakhov, K. Iu. Raida, S. L. Shevchenko]], Poltava National Korolenko Pedagogical University, Poltava, pp. 160 – 168. [in Ukrainian]
Бультман, Р. (2004), “Иисус Христос и мифология”. Пер. с нем. О. В. Боровая, Избранное: Вера и понимание, РОССПЭН, Москва, Т. 1-2., c. 211-248.
Bultmann, R. (2004), “Jesus Christ and mythology”. Trans. from German O. V. Borovaya, Select works: Faith and understanding [“Iisus Khristos i mifologiya”. Рer. s nem. O. V. Borovaya, Izbrannoe: Vera i ponimanie, Russian political encyclopedia, Moscow, Vol. 1-2., pp. 211-248. [in Russian]
Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York, pp. 20-34.
Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York:, pp. 20 – 34.

For the dissertations

Author (surname comma initials) Year of issue, Title: dissertation, Publisher, (if mentioned), Place of writing, Volume (quantity of pages).

Note! When you refer Ukrainian, Russian, Bulgarian source an English translation of the cited source should be given, after a heading (translated into English) you should indicate [in square brackets] the transliterated Ukrainian, Russian, Bulgarian heading, including information on the type of source

Samples:

Література
References
Коначева, С. А. (2010), Хайдеггер и философская теология ХХ века, диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет,  Москва, 347 с.
Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: dissertation [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, dissertatsiya na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 347 p. [in Russian]

For the author’s abstracts

Author (surname comma initials), Year of issue, Title: Author's abstract, Publisher (if mentioned), Place of writing, Volume (quantity of pages).

Samples:

Литература
References
Коначева, С. А. (2010), Хайдеггер и философская теология XX века, автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет, Москва, 2010, 45 с.
Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: Author's thesis [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 45 p. [in Russian]

For the articles from a newspaper or magazine

Author/s (surname comma initials), Year of issue, “Title of an article: information related to the title”, Name of a magazine, Number of an issue, Placement of an article (pages).

Note! When you refer Ukrainian, Russian, Bulgarian source an English translation of the source should be given, after translation you should indicate [in square brackets] the transliterated original of Ukrainian, Russian, Bulgarian source.

Samples:

Література
References
Швирков, О.І. (2005), “Феномен штучних інтелектуальних систем: філософський погляд”, Мультиверсум. Філософський альманах, 47, с. 23-29.
Shvyrkov, О.I. (2005), "Phenomenon of the artificial intellectual systems: philosophical look" [“Fenomen shtuchnykh intelektualnykh system: filosofskyi pohliad”], Multyversum. Philosophical almanac, No. 47, pp. 23-29. [in Ukrainian]
Мещеряков, А.Н. (2012), “Эволюция понятия “островная страна” в японской культуре”, Вопросы философии, 8, с. 72-84.
Meshcheryakov, А.N. (2012), Evolution of concept "Island country" in the Japanese culture” [“Evolyutsiya ponyatiya “ostrovnaya strana” v yaponskoi kul'ture”], Questions of philosophy. No. 8, pp. 72-84. [in Russian]
Brown, N. (1965), Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.
Brown, N. (1965), Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.

For the electronic sources

Author/s (surname comma initials), Year of issue, “Title”, available at: URL (no punctuation at the end)

Note! When you refer Ukrainian, Russian, Bulgarian source an English translation of the source should be given, after translation you should indicate [in square brackets] the transliterated original of Ukrainian, Russian, Bulgarian source.

Samples:

Література
References
Заграва, Е. (2003), “Сучасність і солідаризм”. Електронний ресурс. Режим доступу (28.03.2016): http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html
Zahrava, E. (2003), “Contemporaneity and solidarizm” [“Suchasnist i solidaryzm”], viewed 28 March 2016, available at: http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html [in Ukrainian]
Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal
Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal


Contacts:
Editor: Shevchenko Serhiy Leonidovych
Tel.: +380 99 5248119
E-mail: Idei.filosofa@gmail.com

A sample of article:

ПАРАДОКС І ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ МЕТОД В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГОВАРДА СЛЕЙТА

С. Л. Шевченко
кандидат філософських наук, докторант,
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Київ, Україна)
idei.filosofa@gmail.com


Анотація
Сергій Леонідович Шевченко Парадокс і екзистенціальний метод в інтерпретації Говарда Слейта
В статті розглядається проблема співвідношення екзистенціалізму та теології в творчості Говарда Александера Слейта. Основна увага зосереджується на питанні включеності екзистенціалістської методології у сучасну християнську теологію, на дослідженні понять «парадокс», «екзистенціальна діалектика», «міфотворчість». Аналізуються праці Говарда Слейта, у яких він переосмислює теологічну позицію С. К'єркегора, М. Бердяєва, П.Тілліха, Р. Бультмана та інших відомих представників релігійної філософії екзистенціального напрямку, проголошуючи при цьому необхідність застосування «збалансованого екзистенціального підходу» до осучаснення християнства.

Ключові слова: Екзистенціалізм; теологія; екзистенціальна діалектика; екзистенціальний метод; парадокс; християнство; віра


Анотация
Сергей Леонидович Шевченко. Парадоксът и екзистенциалния метод в интерпретацията на Ховард Слейт. В статиста се разглежда проблема за съотношението между екзистенциализма и теологията в творчеството на Ховард Александър Слейт. Основного внимание е съсредоточено верху въпроса за включеността на екзистенциалистката методология в съвременната християнска теология, верху изследването на понятията "парадокс", "екзистенциална диалектика", "митотворчество". Анализира работата на Ховард Слейт, в които той преосмисля теологическата позиция на С. Киркегор, Н. Бердяев, П. Тилих, Р. Булман и други известни представители на религиозната философия от екзистенциалното направление, провъзгласявайки при това необходимостта от «сбалансиран екзистенциален поход» към осъвременяване на християнството.
Ключови думи: екзистенциализъм; теология; екзистенциална діалектика; екзистенциален метод; парадокс; християнство; вяра.

Abstract
Sergij Shevchenko. Paradox and existential method in the interpretation of Howard Slaatte. The problem of the relation of existentialism and theology in the work of Howard Alexander is drain. Focused on the issue of inclusion of existentialist methodology in contemporary Christian theology, to study the concepts of "paradox", "existential dialectic", "myth-making". Analyzes the work of Howard Slaatte, in which he reinterprets the theological positions of Kierkegaard, Berdyaev, P.Tillich, R.Bultman and other well-known representatives of the religious philosophy of existential direction, while proclaiming the need for a "balanced existential approach" to modernizing Christianity.
Key words: existentialism; theology; existential dialectic method of existential paradox; Christianity; faith.

Аннотация
Сергей Леонидович Шевченко Парадокс и экзистенциальный метод в интерпретации Говарда Слейта.
В статье рассматривается проблема соотношения экзистенциализма и теологии в творчестве Говарда Александера Слейта. Основное внимание сосредоточено на вопросе включенности экзистенциалистской методологии в современную христианскую теологию, на исследовании понятий «парадокс», «экзистенциальная диалектика», «мифотворчество». Анализируются работы Говарда Слейта, в которых он переосмысливает теологическую позицию  С. Кьеркегора, Н. Бердяева, П.Тиллиха, Р.Бультмана и других известных представителей религиозной философии экзистенциального направления, провозглашая при этом необходимость применения «сбалансированного экзистенциального подхода» к осовремениванию христианства.
Ключевые слова: Экзистенциализм; теология; экзистенциальная диалектика; экзистенциальный метод; парадокс; христианство; вера

Постановка проблеми. Ім’я Говарда Слейта, як філософіа й теолога, відоме далеко за межами американського континенту. Понад двадцять п’ять років він присвятив роботі в Університеті Маршалла (США), очолюючи кафедру філософії. Він є одним з найплідніших авторів – представників сучасних американських філософських та теологічних шкіл, а серед постатей екзистенціальної філософії й екзистенціальної теології (поряд з Дж. Маккуоррі та М. Вестфалем), чи не найкреативнішим й оригінальнішим мислителем. Серед великого числа його праць (понад 30 монографій), присвячених екзистенціалізму й теології, в контексті досліджуваної нами проблеми варто назвати такі видання: «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968), «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), «Час і його закінчення: порівняльна екзистенціальна інтерпретація часу і есхатології» (1980), «Філософія Мартіна Гайдеґґера» (1983), «Розкриття своєї реальної самості: проповіді екзистенціальної релевантності» (1983), «Час, існування і доля: філософія часу Миколи Бердяєва» (1988), «Переоцінка К'єркегора» (1995), «Особистість, дух і етика: етика Миколи Бердяєва» (1997).
Коли в наш час прагнуть пояснити феномени віри, одкровення, воскресіння раціонально, Г. Слейт прямує зворотнім шляхом. Він не заперечує можливості розуму, але наголошує на його обмеженості (немічності) в тлумаченні трансцендентного поза сферою екзистенціального. Тобто, стосунки між людиною та Богом, на його думку, визначаються не в межах логічного детермінізму, а завдяки парадоксальній, абсурдній, непрямій комунікації між Я і Ти. У своїй позиції щодо означеної проблематики Слейт спирається в першу чергу на погляди Сьорена К’єркегора та Миколи Бердяєва, хоча й скрупульозному критичному аналізу у його працях піддаються ідеї та постаті Ісуса Христа, св. Павла, св. Августина, Блеза Паскаля, Карла Барта, Мартіна Гайдеґґера, Пауля Тілліха, Еміля Бруннера, Альбрехта Річля та багатьох інших представників теологічного та філософського екзистенціального та екзистенціалістського мислення. В умовах духовної кризи та переоцінки цінностей в християнському світі погляди Говарда Слейта є вкрай актуальними й злободенними. Метою даного дослідження стане спроба розглянути й проаналізувати поняття «парадоксу» та екзистенціального методу в розумінні Г.Слейта у його праці «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), яка є своєрідним продовженням іншої, не менш важливої його прації «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968) (Див.: Слейт, 1968)….
Виклад основного матеріалу. Свою працю «Парадокс екзистенціалістської теології» Слейт присвячує діалектиці віри, яка, на його думку, й має стати підставою для розумного існування сучасної людини. Але саме таке існування, як засвідчує цей мислитель, насамперед, має узгоджуватись з феноменом парадоксу. Свого часу іще К'єркегор підкреслював парадоксальний характер існування і віри. Г. Слейт, переймаючи цю думку датського мислителя, у своїй праці розглядає детально феномен парадоксу в емпіричній, діалектичній (К'єркегор, Барт, Тілліх) та екзистенціалістській філософії і теології (парадокс і екзистенціальна перспектива, парадокс і екзистенціальний метод, парадокс і екзистенціальні проблеми). Звертається він і до проблеми співвідношення парадоксу й Біблійної теології: парадокс і спокутне Євангеліє, парадокс і доктрина Нового Завіту тощо.
У вступі до даної праці Слейт наголошує на тому, що релігія людини є життєво важливою частиною її існування, що вона зачіпає багато аспектів її повсякденного життя, а отже, її віра може характеризуватися як самодостатній, але своєрідний метод мислення. Це твердження на перший погляд звучить як абсурдне, але з огляду на позицію Слейта (1971, с. XІІ), що «… ані знання, ані розум не можуть бути відділені від екзистенціальної суб'єктивності людини», має певний сенс. Для нього парадокс Христа як Боголюдини додає особливої значущості парадоксу людського існування. У Христі абсолютне і відносне зустрілися…. Ось один парадокс, який дає новий вимір парадоксальному існуванню людини. "Християнство сповнене парадоксів, які інтелект не може зрозуміти; не тому, що християнство суперечить розуму і тому нерозумне, а тому що воно перебуває за межами розуму і, отже, піднесене” (Слейт, 1971, p. XV).
У першій частині книги «Парадокс і сучасна теологія» глава перша присвячена дослідженню парадосу в емпіричній теології. За центральною проблемою розуму і одкровення на сьогоднішній день, на думку Слейта, криється давнє питання про те, що унікальний сенс біблійного одкровення може бути узгоджений з природною теологією або теїзмом, заснованих на філософському мисленні. Тут, безперечно, він має на увазі екзистенціальне мислення. Але перш ніж перейти до розгляду проблеми теології та парадоксу, Слейт (1971, с. 2) акцентує свою увагу на сучасних теологічних розробках, щоб забезпечити фон для подальшого розслідування основної проблеми. Він пише, що менш як століття тому німецький теолог Альбрехт Річль звернувся до проблеми історичності Ісуса так, щоб інтерпретувати віру в Христа як власне «ціннісне судження» про Ісуса. Згадує він і Фрідріха Шлейермахера, який систематизував емпіричний підхід в контексті сучасних проблем .
На відміну від природної теології, сучасні теологи, спираючись на виключність одкровення Біблії, закликали до примату віри і само-відкриття Бога. Ганс Мартенсен прагнув до злиття іманентного спокутного Євангелія з гегелівським раціоналізмом. Карл Барт започаткував революційні зміни в християнській думці його працею «Послання апостола Павла до римлян» (1918), а також коментарем до Послання до Римлян, який акцентував увагу на перевазі "Христа віри" і нівелюванні потреби людини у Слові та Благодаті. Барт відстоював примат особливого одкровення (Слейт, 1971, с. 3).
На рубежі дев'ятнадцятого століття Шлейермахер побачив слабкі сторони гуманістичної тенденції, пов'язаної з деїзмом, а в інтересах підняття християнського богослов'я на ноги респектабельності, прагнув надати емпіричну основу релігійному мисленню, тим самим послабивши тип його раціональної структури. У цьому починанні Шлейермахер перебував під впливом не тільки пієтизму але й Канта, який підкреслював як найвизначальний у філософському мисленні примат моральної суб’єктивності. Але напів-пантеїстична "нова теологія" Шлейермахера і про-пантеїстичний раціональний монізм Гегеля, а також формалізм Канта, наскільки вони відрізнялися один від одного, настільки ж й сприяли спотворенню сенсу християнського одкровення….
Висновки. Таким чином, Г.Слейт у своїх інтерпретаціях філософсько-теологічної спадщини Сьорена К’єркегора, Альбрехта Річля, Ганса Мартенсена, Фрідріха Шлейермахера, Рудольфа Отто, Ернста Трельча, Адольфа Гарнака, Карла Барта, Мартіна Бубера, Микола Бердяєва, Пауля Тілліха своєрідно вибудовує лінію розвитку екзистенціального методу, або ж підходу у розвитку християнської теології XIX-XX ст. Що стосується Тілліха і Бультмана, то внесок останніх у розвиток екзистенціальної теології Г. Слейт вбачає у «забезпеченні ними та новому, екзистенціальному тлумаченні керигми у контексті конкретного людського існування» та у «налагоджуванні комунікативного зв’язку з сьогоднішнім різновидом культурного Світогляду», зокрема, й з світоглядом філософським. Барт, як це стверджує Г. Слейт, навпаки, намагався триматися осторонь від усіх філософських систем. Тілліх, усупереч Барту, вважав його позицію недоцільною, оскільки теологія, на його думку, у сучасному світі зобов’язана уособлювати комунікацію, що несе провозвістя з сучасним розумом (свідомістю людей), а не, винятково з церковною теологічною ієрархією.


Література та посилання
Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.
Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.
Горбань, Р. А.  (2014), Есхатологічна перспектива історії в інтерпретації Миколи Бердяєва: монографія, Нова Зоря, Івано-Франківськ, 280 с.

Райда, К. Ю. (1998), Історико-філософське дослідження постекзистенціалістського мислення, Український Центр духовної культури, Київ, 216 с.

Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.
Титаренко, С. А. (2006), Специфика религиозной философии Н.А. Бердяева, Изд-во Рост, ун-та, Ростов на Дону, 288 с.



References
Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Horban, R. А. (2014), Eschatology prospect of history in Berdyaev’s interpretation: monograph [Eskhatolohichna perspektyva istorii v interpretatsii Mykoly Berdiaieva: monohrafiia], New Star, Ivano-Frankivsk, 280 p. [in Ukrainian]
Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.
Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.

Raida, K. Yu. (1998), Historical and philosophical research of postexistential thinking [Istoryko-filosofski doslidzhennia postekzystentsialistskoho myslennia], Ukrainian Center of spiritual culture, Kyiv, 216 p. [in Ukrainian]

Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.
Titarenko, S. А. (2006), Specific of Berdyaevs religious philosophy [Spetsifika religioznoi filosofii N.A. Berdyaeva], Rostov University Publisher, Rostov-on-Don , 288 p. [in Russian]



© Сергій Леонідович Шевченко

Няма коментари:

Публикуване на коментар

Всички досега излезли книжки на списание ИДЕИ