четвъртък, 2 юни 2016 г.

Правила за оформяне на статиите за международното издание на списание ИДЕИ

Правила за оформяне на статиите

Редакцията на българското списание «ИДЕИ» приема за публикуване статии по философия и философските науки.

Електронната версия на ръкописа на статията се изпраща на електронния адрес на редакцията: E-mail: Idei.filosofa@gmail.com

Текстът трябва да бъде написан в редактор Word (формат rtf). Шрифт Arial Narrow, размер на шрифта 12. Обемът на статията не може да надвишава 22000 знака, включително и интервалите. Материалите се приемат на български, украински, словашки, руски, английски езици.

Като се имат предвид техническите изисквания за предпечатната обработка статията се структурира по следния начин:

ЗАГЛАВИЕ НА СТАТИЯТА (шрифт ArialNarrow, черен/bold, размер на шрифта 12, главни букви, центрирано).
Инициали и фамилно име на автора: (шрифт Arial Narrow, черен/bold, размер на шрифта 12,  центрирано). (Името и фамилията на автора на английски език задължително трябва да бъдат посочени в анотацията, която се прави на английски език).
Научна степен, научно звание, длъжност, месторабота на автора (без съкращения), държава, имейл адрес; ако има няколко автори, информацията за всеки се дава на нов ред; ( шрифт Arial Narrow, тъмен шрифт, размер на шрифта 12, центрирано).

Анотации. Резюметата трябва да съдържат достатъчно информация за определяне на тематичните области и за оценяване на значението на резултатите от представяното проучване (шрифт Arial Narrow, размер на шрифта 12, на ширина). В първите редове на анотацията следва да бъдат отбелязани: фамилията, името и презимето на автора и заглавието на статията. В края на анотацията се слагат ключовите думи (от три до девет, шрифт Arial Narrow, размер на шрифта 12, на ширина).

Наименование на раздела: (по желание на автора, шрифт Arial Narrow, размера на шрифта 12, на ширина).

Текст на статията: (шрифт Arial Narrow, размер на шрифта 12, на ширина, без да се правят отстъпи на нов ред). Ако текстът е разделен на части, новата част се започва на нов ред след заглавието без да се прави отстъп.

Литературата и бележките, как то и References (шрифт Arial Narrow, размер на шрифта 12, на ширина) се оформят в отделни списъци. References се оформя  в съответствие с Харвардския реферативен стил (BSI), където източниците, посочени в списъка "Литература и бележки" на кирилица, първо се превеждат на английски език, след това в квадратни скоби се транслитерират от оригиналния език на източника. Ако има в списъка "Литература и бележки» латиноезични извори, те се дублират в References без транслитерация.
Програми за транслитерация:

за украински източници - http://www.slovnyk.ua/services/translit.php
за руски източници - http://translit.net/ru/bsi/

Фигурите и графиките трябва да се правят и отпечатват в черно-бял вариант. В статията графичните обекти трябва да бъдат поместени във формат jpeg или gif с резолюция не по-малко от 300 dpi. Надписите на фигурите се изпълняват на шрифта Arial Narrow, основен размер на шрифта - 9, заглавието – 10. Размерите на фигурите не трябва да надвишават основните параметри на формат А5. Всички обекти в простите  графични изображения, които са направени на Word, трябва задължително да бъдат групирани. Сложните многообектни фигури с пластове трябва да бъдат подготвени с помощта на графични редактори (CorelDraw, Photoshop и т.н.).

Таблиците се правят като отделни обекти в формат Word с размери, които не трябва да надвишават основните параметри на A5 формат. Шрифт Arial Narrow, основният размер на шрифта – 9, на заглавието – 10.

Анотациите (обемът не повече от 250 думи (максимално 1500 символа)) към статиите трябва да са написани на езика, на който е написана статията, както и на украински, английски и руски езици.

За авторите, които не разполагат с научна степен, трябва да бъде представена надлежно заверена рецензия от научния ръководител, консултант или друг експерт със степен доктор на науките в избраната област на проучването. Рецензията и последната страница на статията с личния подпис на автора се изпращат в редакцията в сканиран вид.

Правила за цитиране и позоваване на използваните източници
(в съответствие с Харвардския реферативен стил (BSI))

Позоваването на източниците трябва да се дава в кръгли скоби: фамилното име на автора, годината на издаване и страницата, на която се прави препратка. За пример: «…в работите  (Preston, 2008; Солнцев, 2013)…»  или «... според мислите на изследователя, ...» (Preston, 2008, р.385);  «Камю (1990, с.234) твърди, че ...».    
В източниците, които имат няколко автори, се посочва само първия автор, следва et.al” («и др.»). Например, работа на такива автори като Carter, Morton, Duncan-KempandReddingCarteretal. (1989) discussed library search methods.
Позоваване на източници във формата на бележки под линия  не се допуска. Като бележки под линия може да се дават само авторски забележки (в изключителен случай).

Правила за оформяне на списъка на използваните източници


1. В списъка се посочват само тези източници, на които има  позоваване в текста.
2. Източниците в списъка на литературата не трябва да се повтарят. Работите на един автор, публикувани през същата година, се подреждат по азбучен ред,  изхождайки от заглавията на произведенията (членовете,  които стоят отпред, не се вземат предвид), използват се буквите a,b,c след посочване на годината на публикуване, за пример:
Rahner,K. (1969a),The Concept of Existential Philosophy in Heidegger”, transl. Andrew Tallon, Philosophy Today, 13, pp. 126-137.
Rahner, K. (1969b),Hearers of the Word, Herder and Herder, New York, 180 p.
3.Библиографското описание се съставя пряко въз основата на печатното произведение или се извежда от каталози и библиографски указатели пълно, без пропускане на каквито и да било елементи, съкращения на наименованията и др.
4. Източниците в списъка трябва да се подреждат по азбучен ред на фамилиите на първите автори или на заглавията без номерация.

Образци за позовавания на литературни източници

За оформяне на книгите:

Автор/и, редактори, преводачи и др. (фамилно име запетая инициали), Година на издаване, Заглавие, Информация за изданието (информация за повторен печат, брой на изданието, серия), Издателство, Място на издаване, Обем.
Важно! При оформянето на източниците на украински, руски, български езици в списъка References (тоест, тяхното пълно превеждане на английски език) трябва задължително да бъде допълнително транслитерирано наименованието на работата (заглавие, информация, отнасяща се до заглавието) от оригиналния език [в квадратни скоби].
Примери:
Литература
References
ШпигельбергГ. (2002), Феноменологическое движение. Историческое введение [пер. с англ., перевод группы авторов под ред. М. Лебедева, О. Никифорова (Ч. 3)], Логос, Москва, 2002, 680 с.
Spiegelberg, H. (2002), ThePhenomenologicalmovement. AHistoricalIntroduction. Trans. from Eng. of group of authors under edited by М. Lebedew, O. Nikiforow (Part 3)[Fenomenologicheskoe dvizhenie. Istoricheskoe vvedenie [per. s angl., perevod gruppy avtorov pod red. M. Lebedeva, O. Nikiforova (Ch. 3)], Logos, Moscow, 680 p. [in Russian]
Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.
Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.
Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.
Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]


За оформяне  на статии или отделни глави с посочванена различните автори на книгата или сборника
Автор/и, редактори, преводачи и др. (фамилно име запетая инициали), Година на публикуване, «Заглавието на статията: информация, отнасяща се до заглавието», Заглавието на книгата: информация, отнасяща се до заглавието, Издателство, Място на публикуване, Местоположение на статията (страници).
Важно! При оформянето на украинско-, българско-, рускоезичен източник след преводът му на английски  език се посочва  [в квадратни скоби] транслитерация на украинско-, българско-, рускоезичен  първоизточник и се оформя  по същия начин, както на английски език.
Примери:
Литература
References
Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.
Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.
Шевченко, С. Л. (2012), “Проблема цінностей в теології П.Тілліха”, Теоретичні проблеми сучасної етики: Навчальний посібник [А. М. Єрмоленко, Г. Д. Ємельяненко, М. М. Кисельов, П. А. Кравченко, Я. В. Любивий, В. А. Малахов, К. Ю. Райда, С. Л. Шевченко], ПНПУ імені В. Г. Короленка, Полтава, c. 160-168.
Shevchenko, S. L. (2012), “A problem of values in Tillich’s theology”, Theoretical problems of modern ethics: train aid [А. N. Yermolenko, H. D. Jemeljanenko, N. N. Kiselev, P. A. Kravchenko, Ya. V. Lyubyvyi, V. А. Malakhov, C. Yu. Raida, S. L. Shevchenko] [“Problema tsinnostei v teolohii P.Tillikha”, Teoretychni roblem suchasnoi etyky: Navchalnyi posibnyk [A. M. Yermolenko, H. D. Yemelianenko, M. M. Kyselov, P. A. Kravchenko, Ia. V. Liubyvyi, V. A. Malakhov, K. Iu. Raida, S. L. Shevchenko]], Poltava National Korolenko Pedagogical University, Poltava, pp. 160 – 168. [in Ukrainian]
Бультман, Р. (2004), “Иисус Христос и мифология”. Пер. с нем. О. В. Боровая, Избранное: Вера и понимание, РОССПЭН, Москва, Т. 1-2., c. 211-248.
Bultmann, R. (2004), “Jesus Christ and mythology”. Trans. From German O. V. Borovaya, Select works:Faith and understanding [“Iisus Khristos I mifologiya”er. S nem. O. V. Borovaya, Izbrannoe: Vera I ponimanie, Russian political encyclopedia, Moscow, Vol. 1-2., pp. 211-248.[in Russian]
Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York, pp. 20-34.
Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York:, pp. 20 – 34.

За оформяне на дисертации
Автор (фамилно име запетая инициали), Година на публикуване,  Заглавие:dissertation, Издателство (ако е посочено), Място на писане, Обем.
Важно! При оформянето на украинско-, българско-, рускоезичен източник след превода на  Заглавието  на  английски език  се посочва  [в квадратни скоби] транслитерация на украинско-, българско-, рускоезичен  първоизточник и се оформя  по същия начин, както на английски език.
Примери:
Литература
References
Коначева, С. А. (2010),Хайдеггер ифилософская теология ХХ века, диссертация насоискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет,  Москва, 347 с.
Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: dissertation[Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, dissertatsiya na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)],Russian State University for the Humanities,Moscow, 347 p.[in Russian]

За оформяне на авторефератът на дисертацията
Автор (фамилно име запетая инициали), Година на издаване, Заглавие: Authors abstract, Издателство (ако е посочено), Място на писане, Обем.
Примери:
Литература
References
Коначева, С. А. (2010), Хайдеггер и философскаятеология XX века, автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет, Москва, 2010, 45 с.
Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: Author's thesis[Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)],Russian State University for the Humanities,Moscow, 45 p.[in Russian]

За оформяне на статии от вестници или списания
Автор/и (фамилно име запетая инициали), Година на публикуване, "Заглавието на статията: информация, отнасяща се до заглавието", Заглавие на списанието, Броя на изданието, Местоположение на статията (страници).
Важно! При оформянето на украинско-, българско-, рускоезичен източник на  английски език след преводът на источника  в съответствие с правилата [в квадратни скоби] се посочва транслитерация на украинско-, българско-, рускоезичен  първоизточник и се оформя  по същия начин, както на английски език.
Примери:
Література
References
Швирков, О.І. (2005), “Феномен штучних інтелектуальних систем: філософський погляд”, Мультиверсум. Філософський альманах, 47, с. 23-29.
Shvyrkov,О.I. (2005), “Phenomenon of the artificial intellectual systems: philosophical look” [“Fenomen shtuchnykh intelektualnykh system: filosofskyi pohliad”], Multyversum. Philosophical almanac, No. 47, pp. 23-29. [in Ukrainian]
Мещеряков, А.Н. (2012), “Эволюция понятия “островная страна” в японской культуре”, Вопросы философии, 8, с. 72-84.
Meshcheryakov, А.N. (2012),“Evolution of concept “Island country” in the Japanese culture” [“Evolyutsiya ponyatiya “ostrovnaya strana” v yaponskoi kul’ture”], Questions of philosophy. No. 8, pp. 72-84. [in Russian]
Brown, N. (1965),“Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.
Brown, N. (1965),“Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.

За оформяне на источниците на електронните ресурси с отдалечен достъп 
Автор/и (фамилно име запетая инициали), Година на публикуване (ако има), "Заглавие”, availableat: URL (без разделителни знаци на края).
Важно! При оформянето на украинско-, българско-, рускоезичен източник на английски език след преводът на източника в съответствие с правилата [в квадратни скоби] се посочва транслитерация на украинско-, българско-, рускоезичен  първоизточник и се оформя  по същия начин, както на английски език.
Примери:
Литература
References
Заграва, Е. (2003), “Сучасність і солідаризм”. Електронний ресурс. Режим доступу (28.03.2016):http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html
Zahrava, E. (2003), “Contemporaneity and solidarizm” [“Suchasnist I solidaryzm”], viewed 28 March 2016,available at: http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html [in Ukrainian]
Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016,available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal
Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016,available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal

За контакти:
Отговорен редактор: Шевченко Сергей Леонидович
Тел:. 099-524-81-19

Образец за оформяне на статията

ПАРАДОКС І ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ МЕТОД В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГОВАРДА СЛЕЙТА

С. Л. Шевченко
кандидат філософських наук, докторант,
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Київ, Україна)
idei.filosofa@gmail.com


Анотація
Сергій Леонідович Шевченко Парадокс і екзистенціальний метод в інтерпретації Говарда Слейта
В статті розглядається проблема співвідношення екзистенціалізму та теології в творчості Говарда Александера Слейта. Основна увага зосереджується на питанні включеності екзистенціалістської методології у сучасну християнську теологію, на дослідженні понять «парадокс», «екзистенціальна діалектика», «міфотворчість». Аналізуються праці Говарда Слейта, у яких він переосмислює теологічну позицію С. К'єркегора, М. Бердяєва, П.Тілліха, Р. Бультмана та інших відомих представників релігійної філософії екзистенціального напрямку, проголошуючи при цьому необхідність застосування «збалансованого екзистенціального підходу» до осучаснення християнства.
Ключові слова: Екзистенціалізм; теологія; екзистенціальна діалектика; екзистенціальний метод; парадокс; християнство; віра

Анотация
Сергей Шевченко. Парадоксът и екзистенциалния метод в интерпретацията на Ховард Слейт. В статията се разглежда проблема за съотношението между екзистенциализма и теологията в творчеството на Ховард Александър Слейт. Основного внимание е съсредоточено верху въпроса за включеността на екзистенциалистката методология в съвременната християнска теология, върху изследването на понятията "парадокс", "екзистенциална диалектика", "митотворчество". Анализира се работата на Ховард Слейт, в която той преосмисля теологическата позиция на С. Киркегор, Н. Бердяев, П. Тилих, Р. Булман и други известни представители на религиозната философия от екзистенциалното направление, провъзгласявайки при това необходимостта от «сбалансиран екзистенциален поход» към осъвременяване на християнството.
Ключови думи: екзистенциализъм; теология; екзистенциална диалектика; екзистенциален метод; парадокс; християнство; вяра.

Abstract
Sergij Shevchenko. Paradox and existential method in the interpretation of Howard Slaatte. The problem of the relation of existentialism and theology in the work of Howard Alexander is drain. Focused on the issue of inclusion of existentialist methodology in contemporary Christian theology, to study the concepts of "paradox", "existential dialectic", "myth-making". Analyzes the work of Howard Slaatte, in which he reinterprets the theological positions of Kierkegaard, Berdyaev, P.Tillich, R.Bultman and other well-known representatives of the religious philosophy of existential direction, while proclaiming the need for a "balanced existential approach" to modernizing Christianity.
Key words: existentialism; theology; existential dialectic method of existential paradox; Christianity; faith.

Аннотация
Сергей Леонидович Шевченко Парадокс и экзистенциальный метод в интерпретации Говарда Слейта.
В статье рассматривается проблема соотношения экзистенциализма и теологии в творчестве Говарда Александера Слейта. Основное внимание сосредоточено на вопросе включенности экзистенциалистской методологии в современную христианскую теологию, на исследовании понятий «парадокс», «экзистенциальная диалектика», «мифотворчество». Анализируются работы Говарда Слейта, в которых он переосмысливает теологическую позицию  С. Кьеркегора, Н. Бердяева, П.Тиллиха, Р.Бультмана и других известных представителей религиозной философии экзистенциального направления, провозглашая при этом необходимость применения «сбалансированного экзистенциального подхода» к осовремениванию христианства.
Ключевые слова: Экзистенциализм; теология; экзистенциальная диалектика; экзистенциальный метод; парадокс; христианство; вера

Постановка проблеми. Ім’я Говарда Слейта, як філософіа й теолога, відоме далеко за межами американського континенту. Понад двадцять п’ять років він присвятив роботі в Університеті Маршалла (США), очолюючи кафедру філософії. Він є одним з найплідніших авторів – представників сучасних американських філософських та теологічних шкіл, а серед постатей екзистенціальної філософії й екзистенціальної теології (поряд з Дж. Маккуоррі та М. Вестфалем), чи не найкреативнішим й оригінальнішим мислителем. Серед великого числа його праць (понад 30 монографій), присвячених екзистенціалізму й теології, в контексті досліджуваної нами проблеми варто назвати такі видання: «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968), «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), «Час і його закінчення: порівняльна екзистенціальна інтерпретація часу і есхатології» (1980), «Філософія Мартіна Гайдеґґера» (1983), «Розкриття своєї реальної самості: проповіді екзистенціальної релевантності» (1983), «Час, існування і доля: філософія часу Миколи Бердяєва» (1988), «Переоцінка К'єркегора» (1995), «Особистість, дух і етика: етика Миколи Бердяєва» (1997).
Коли в наш час прагнуть пояснити феномени віри, одкровення, воскресіння раціонально, Г. Слейт прямує зворотнім шляхом. Він не заперечує можливості розуму, але наголошує на його обмеженості (немічності) в тлумаченні трансцендентного поза сферою екзистенціального. Тобто, стосунки між людиною та Богом, на його думку, визначаються не в межах логічного детермінізму, а завдяки парадоксальній, абсурдній, непрямій комунікації між Я і Ти. У своїй позиції щодо означеної проблематики Слейт спирається в першу чергу на погляди Сьорена К’єркегора та Миколи Бердяєва, хоча й скрупульозному критичному аналізу у його працях піддаються ідеї та постаті Ісуса Христа, св. Павла, св. Августина, Блеза Паскаля, Карла Барта, Мартіна Гайдеґґера, Пауля Тілліха, Еміля Бруннера, Альбрехта Річля та багатьох інших представників теологічного та філософського екзистенціального та екзистенціалістського мислення. В умовах духовної кризи та переоцінки цінностей в християнському світі погляди Говарда Слейта є вкрай актуальними й злободенними. Метою даного дослідження стане спроба розглянути й проаналізувати поняття «парадоксу» та екзистенціального методу в розумінні Г.Слейта у його праці «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), яка є своєрідним продовженням іншої, не менш важливої його прації «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968) (Див.: Слейт, 1968)….
Виклад основного матеріалу. Свою працю «Парадокс екзистенціалістської теології» Слейт присвячує діалектиці віри, яка, на його думку, й має стати підставою для розумного існування сучасної людини. Але саме таке існування, як засвідчує цей мислитель, насамперед, має узгоджуватись з феноменом парадоксу. Свого часу іще К'єркегор підкреслював парадоксальний характер існування і віри. Г. Слейт, переймаючи цю думку датського мислителя, у своїй праці розглядає детально феномен парадоксу в емпіричній, діалектичній (К'єркегор, Барт, Тілліх) та екзистенціалістській філософії і теології (парадокс і екзистенціальна перспектива, парадокс і екзистенціальний метод, парадокс і екзистенціальні проблеми). Звертається він і до проблеми співвідношення парадоксу й Біблійної теології: парадокс і спокутне Євангеліє, парадокс і доктрина Нового Завіту тощо.
У вступі до даної праці Слейт наголошує на тому, що релігія людини є життєво важливою частиною її існування, що вона зачіпає багато аспектів її повсякденного життя, а отже, її віра може характеризуватися як самодостатній, але своєрідний метод мислення. Це твердження на перший погляд звучить як абсурдне, але з огляду на позицію Слейта (1971,с. XІІ), що «… ані знання, ані розум не можуть бути відділені від екзистенціальної суб'єктивності людини», має певний сенс. Для нього парадокс Христа як Боголюдини додає особливої значущості парадоксу людського існування. У Христі абсолютне і відносне зустрілися…. Ось один парадокс, який дає новий вимір парадоксальному існуванню людини. "Християнство сповнене парадоксів, які інтелект не може зрозуміти; не тому, що християнство суперечить розуму і тому нерозумне, а тому що воно перебуває за межами розуму і, отже, піднесене” (Слейт, 1971,p. XV).
У першій частині книги «Парадокс і сучасна теологія» глава перша присвячена дослідженню парадосу в емпіричній теології. За центральною проблемою розуму і одкровення на сьогоднішній день, на думку Слейта, криється давнє питання про те, що унікальний сенс біблійного одкровення може бути узгоджений з природною теологією або теїзмом, заснованих на філософському мисленні. Тут, безперечно, він має на увазі екзистенціальне мислення. Але перш ніж перейти до розгляду проблеми теології та парадоксу, Слейт (1971,с. 2) акцентує свою увагу на сучасних теологічних розробках, щоб забезпечити фон для подальшого розслідування основної проблеми. Він пише, що менш як століття тому німецький теолог Альбрехт Річль звернувся до проблеми історичності Ісуса так, щоб інтерпретувати віру в Христа як власне «ціннісне судження» про Ісуса. Згадує він і Фрідріха Шлейермахера, який систематизував емпіричний підхід в контексті сучасних проблем .
На відміну від природної теології, сучасні теологи, спираючись на виключність одкровення Біблії, закликали до примату віри і само-відкриття Бога. Ганс Мартенсен прагнув до злиття іманентного спокутного Євангелія з гегелівським раціоналізмом. Карл Барт започаткував революційні зміни в християнській думці його працею «Послання апостола Павла до римлян» (1918), а також коментарем до Послання до Римлян, який акцентував увагу на перевазі "Христа віри" і нівелюванні потреби людини у Слові та Благодаті. Барт відстоював примат особливого одкровення (Слейт, 1971,с. 3).
На рубежі дев'ятнадцятого століття Шлейермахер побачив слабкі сторони гуманістичної тенденції, пов'язаної з деїзмом, а в інтересах підняття християнського богослов'я на ноги респектабельності, прагнув надати емпіричну основу релігійному мисленню, тим самим послабивши тип його раціональної структури. У цьому починанні Шлейермахер перебував під впливом не тільки пієтизму але й Канта, який підкреслював як найвизначальний у філософському мисленні примат моральної суб’єктивності. Але напів-пантеїстична "нова теологія" Шлейермахера і про-пантеїстичний раціональний монізм Гегеля, а також формалізм Канта, наскільки вони відрізнялися один від одного, настільки ж й сприяли спотворенню сенсу християнського одкровення….
Висновки. Таким чином, Г.Слейт у своїх інтерпретаціях філософсько-теологічної спадщини Сьорена К’єркегора, Альбрехта Річля, Ганса Мартенсена, Фрідріха Шлейермахера, Рудольфа Отто, Ернста Трельча, Адольфа Гарнака, Карла Барта, Мартіна Бубера, Микола Бердяєва, Пауля Тілліха своєрідно вибудовує лінію розвитку екзистенціального методу, або ж підходу у розвитку християнської теології XIX-XX ст. Що стосується Тілліха і Бультмана, то внесок останніх у розвиток екзистенціальної теології Г. Слейт вбачає у «забезпеченні ними та новому, екзистенціальному тлумаченні керигми у контексті конкретного людського існування» та у «налагоджуванні комунікативного зв’язку з сьогоднішнім різновидом культурного Світогляду», зокрема, й з світоглядом філософським. Барт, як це стверджує Г. Слейт, навпаки, намагався триматися осторонь від усіх філософських систем. Тілліх, усупереч Барту, вважав його позицію недоцільною, оскільки теологія, на його думку, у сучасному світі зобов’язана уособлювати комунікацію, що несе провозвістя з сучасним розумом (свідомістю людей), а не, винятково з церковною теологічною ієрархією.


Література та посилання
Bultmann, R. (1955),New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner'sSons,New York, 278 p.
Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting.Meridian Books, New York, 240 р.
Bultmann,R. (1958),Jesus and the Word,Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.
Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection[edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper&Brothers, 1958,296 p.
Kierkegaard, S. (1959),The Journals of Kierkegaard [ed. RobertBretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.
Slaatte, H. A. (1962),Time and its end:A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press,New York, 297 p.
Slaatte, H. A. (1968),The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.
Slaatte, H. A. (1971),The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.
Горбань, Р. А.  (2014), Есхатологічна перспектива історії в інтерпретації Миколи Бердяєва: монографія, Нова Зоря, Івано-Франківськ, 280 с.
Райда, К. Ю. (1998), Історико-філософське дослідження постекзистенціалістського мислення, Український Центр духовної культури, Київ, 216 с.
Райда, К. Ю. (2009),Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.
Титаренко, С. А. (2006),Специфика религиозной философии Н.А. Бердяева, Изд-во Рост, ун-та, Ростовна Дону, 288 с.


References
Bultmann, R. (1955),New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner'sSons,New York, 278 p.
Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.
Bultmann, R. (1958),Jesus and the Word,Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.
Horban,R. А. (2014), Eschatology prospect of history inBerdyaev’s interpretation: monograph [Eskhatolohichna perspektyva istorii v interpretatsii Mykoly Berdiaieva: monohrafiia], New Star, Ivano-Frankivsk, 280 p.[in Ukrainian]
Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection[edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper&Brothers, 1958, 296 p.
Kierkegaard, S. (1959),The Journals of Kierkegaard [ed. RobertBretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.
Raida, K. Yu. (1998), Historical and philosophical research of postexistential thinking[Istoryko-filosofski doslidzhennia postekzystentsialistskoho myslennia], Ukrainian Center of spiritual culture, Kyiv, 216 p.[in Ukrainian]
Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]
Slaatte, H. A. (1962),Time and its end:A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press,New York, 297 p.
Slaatte, H. A. (1968),The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.
Slaatte, H. A. (1971),The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.
Titarenko, S. А. (2006), Specific of Berdyaevs religious philosophy [Spetsifika religioznoi filosofii N.A. Berdyaeva], Rostov University Publisher, Rostov-on-Don , 288 p.[in Russian]


© Сергій Леонідович Шевченко

Няма коментари:

Публикуване на коментар

Всички досега излезли книжки на списание ИДЕИ