четвъртък, 2 юни 2016 г.

Правила за оформяне на статиите за международното издание на списание ИДЕИ (на руски език)

Правила оформления статей

Редакция болгарского журнала «ИДЕИ» принимает к публикации статьи по философии и философским наукам.

В редакцию подается электронная версия рукописи статьи на электронный адрес: E-mail: idei.filosofa@gmail.com

Текст должен быть набран в редакторе Word (формат rtf.). Шрифт Arial Narrow, кегль 12.  Объем статьи до 22000 знаков с учетом пробелов. Принимаются материалы на болгарском, украинском, словацком, русском, английском языках.

С учетом технических требований к верстке статья структурируется следующим образом:

НАЗВАНИЕ СТАТЬИ (шрифт Arial Narrow, жирный, размер шрифта 12, большие буквы, размещение по центру).

Инициалы и фамилия автора (шрифт Arial Narrow, жирный, размер шрифта 12, размещение по центру). (Имя и фамилия автора на английском языке обязательно должны быть указаны в аннотации, выполненной на английском).

Ученая степень, научное звание, должность, место работы автора (без сокращений), страна, адрес электронной почты; если авторов несколько, сведения о каждом подаются отдельными строками (шрифт Arial Narrow, полужирный, размер шрифта 12, размещение по центру).

Аннотации. Тезисы должны содержать достаточную информацию для определения тематической направленности и оценки значимости результатов представленного исследования (шрифт Arial Narrow,  размер шрифта 12, по ширине). В первых строках аннотации должны быть указаны: фамилия, имя, отчество автора и название статьи. В конце аннотации даются ключевые слова (от трех до девяти, шрифт Arial Narrow,  размер шрифта 12,  по ширине).

Название раздела (по желанию автора, шрифт Arial Narrow,  размер шрифта 12,  по ширине).

Текст статьи (шрифт Arial Narrow,  размер шрифта 12,  по ширине, без отступов с новой строки). Если текст разбит на разделы, новый раздел начинается с новой строки после заглавия без отступа.

Литература и ссылки, а также References (шрифт Arial Narrow,  размер шрифта 12,  по ширине)  оформляются отдельными списками. References оформляется в соответствии с Гарвардским стилем (BSI), где источники, указанные в перечне «Литература и ссылки» кириллицей, переводятся сначала на английский язык, а затем в квадратных скобках дополнительно транслитерируются с языка оригинала источника. При наличии в перечне «Литература и ссылки» источников на латинском языке они дублируются в References без транслитерации.

Программы для транслитерации:

для украинских источников - http://www.slovnyk.ua/services/translit.php
для русских источников -  http://translit.net/ru/bsi/

Рисунки и графики должны быть выполнены и распечатаны в черно-белом варианте. В статье графические объекты должны быть размещены в формате jpeg или gif с разрешающей способностью не менее 300 dpi. Надписи на рисунках должны быть выполнены шрифтом Arial Narrow, основной кегль 9, заглавия – 10. Размеры рисунков не должны превышать основных параметров А5 формата. Все объекты в простых рисунках, сделанных в Word, должны быть обязательно сгруппированы. Сложные многообъектные рисунки с наслоениями готовить с помощью графических редакторов (CorelDraw, PhotoShop  и др.).

Таблицы даются как отдельные объекты в формате Word с размерами, не превышающими основных параметров А5 формата. Шрифт Arial Narrow, основной кегль таблицы 9, заглавия – 10.

Аннотации (объем не более 250 слов (не более 1500 знаков)) к статье даются на языке, на котором написана статья, а также на украинском, английском и русском языках.

Для авторов, не имеющих ученой степени, необходимо представить должным образом заверенную рецензию научного руководителя, консультанта или другого специалиста в избранной области исследования, имеющего ученую степень доктора наук. Рецензия и последняя страница статьи с личной подписью автора высылаются в редакцию в отсканированном виде.

Правила цитирования и ссылок на использованные источники
(в соответствии с Гарвардским стилем (BSI))

Ссылки на источники следует давать в круглых скобках: фамилия автора, год издания и страница, на которую делается ссылка. Например: «…в работах (Preston, 2008; Солнцев, 2013)…» или  «…согласно мысли исследователя,…» (Preston, 2008, р.385); «Камю (1990, с.234) утверждал, что…».

В источниках, имеющих несколько авторов, упоминается лишь первый автор, далее следует “et.al” («и др.». Например, работа таких авторов как Carter, Morton, Duncan-Kemp and ReddingCarter et al. (1989) discussed library search methods.

Ссылки на источники в форме постраничных сносок не допускаются. В виде постраничных сносок могут даваться лишь авторские примечания (в исключительном случае).

Правила оформления списка использованных источников

1.В списке указываются лишь те источники, на которые есть ссылки в тексте.

2.Источники в списке литературы не должны повторяться. Работы одного автора, опубликованные в один и тот же год, размещаются  в алфавитном порядке, исходя из названий работ (стоящие впереди артикли не учитываются), с использованием букв a,b,c после указания года публикации, например:
Rahner, K. (1969a),The Concept of Existential Philosophy in Heidegger”, transl. Andrew Tallon, Philosophy Today, 13, pp. 126-137.
Rahner, K. (1969b), Hearers of the Word,  Herder and Herder, New York, 180 p.

3.Библиографическое описание составляется непосредственно на основании опубликованного произведения или выписывается из каталогов и библиографических указателей полностью без пропусков каких-либо элементов, сокращения названий и пр.

4.Источники в списке необходимо размещать в алфавитном порядке фамилий первых авторов или заглавий без нумерации.

Образцы ссылок на литературные источники

Для оформления книг

Автор/ы, редакторы, переводчики и др. (фамилия запятая инициалы), Год издания, Заглавие, Сведения об издании (информация о переиздании, номер издания, серия), Издательство, Место издания, Объем.

Важно!  При оформлении источников на украинском, русском, болгарском языках  в списке References (то есть, их полного перевода на английский язык) необходимо обязательно дополнительно транслитерировать название работы (заглавие, сведения, относящиеся к заглавию) с языка оригинала [в квадратных скобках].

Примеры:

Литература
References
ШпигельбергГ. (2002), Феноменологическое движение. Историческое введение [пер. с англ., перевод группы авторов под ред. М. Лебедева, О. Никифорова (Ч. 3)], Логос, Москва, 2002, 680 с.
Spiegelberg, H. (2002), The Phenomenological movement. A Historical Introduction. Trans. from Eng. of group of authors under edited by М. Lebedew, O. Nikiforow (Part 3) [Fenomenologicheskoe dvizhenie. Istoricheskoe vvedenie [per. s angl., perevod gruppy avtorov pod red. M. Lebedeva, O. Nikiforova (Ch. 3)], Logos, Moscow, 680 p. [in Russian]
Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.
Purdy, V. L. (2009), The Christology of John Macquarrie, Peter Lang, New York, 345 p.
Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.
Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

Для оформления статей или отдельных глав с указанием разных авторов из книги или сборника

Автор/ы, редакторы, переводчики и др. (фамилия запятая инициалы), Год издания, “Заглавие статьи: сведения, относящиеся к заглавию”, Заглавие книги: сведения, относящиеся к заглавию, Издательство, Место издания, Место расположения статьи (страницы).

Важно! При оформлении украинско-, болгарско-, русскоязычного источника после перевода его на английский язык указывается [в квадратных скобках] транслитерация украинско-, болгарско-, русскоязычного первоисточника в тех же пределах оформления на английском языке.

Примеры:

Литература
References
Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.
Randall, J. (1952), “The Ontology of Paul Tillich”, The Theology of Paul Tillich. Editors Charles W. Kegley, Robert W. Bretall. Macmillan, New York, pp. 132 – 163.
Шевченко, С. Л. (2012), “Проблема цінностей в теології П.Тілліха”, Теоретичні проблеми сучасної етики: Навчальний посібник [А. М. Єрмоленко, Г. Д. Ємельяненко, М. М. Кисельов, П. А. Кравченко, Я. В. Любивий, В. А. Малахов, К. Ю. Райда, С. Л. Шевченко], ПНПУ імені В. Г. Короленка, Полтава, c. 160-168.
Shevchenko, S. L. (2012), “A problem of values in Tillich’s theology”, Theoretical problems of modern ethics: train aid [А. N. Yermolenko, H. D. Jemeljanenko, N. N. Kiselev, P. A. Kravchenko, Ya. V. Lyubyvyi, V. А. Malakhov, C. Yu. Raida, S. L. Shevchenko] [“Problema tsinnostei v teolohii P.Tillikha”, Teoretychni roblem suchasnoi etyky: Navchalnyi posibnyk [A. M. Yermolenko, H. D. Yemelianenko, M. M. Kyselov, P. A. Kravchenko, Ia. V. Liubyvyi, V. A. Malakhov, K. Iu. Raida, S. L. Shevchenko]], Poltava National Korolenko Pedagogical University, Poltava, pp. 160 – 168. [in Ukrainian]
Бультман, Р. (2004), “Иисус Христос и мифология”. Пер. с нем. О. В. Боровая, Избранное: Вера и понимание, РОССПЭН, Москва, Т. 1-2., c. 211-248.
Bultmann, R. (2004), “Jesus Christ and mythology”. Trans. From German O. V. Borovaya, Select works: Faith and understanding [“Iisus Khristos I mifologiya”. Рer. S nem. O. V. Borovaya, Izbrannoe: Vera I ponimanie, Russian political encyclopedia, Moscow, Vol. 1-2., pp. 211-248. [in Russian]
Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York, pp. 20-34.
Desmond, W. (2009), “Despoiling the Egyptians – Gently: Merold Westphal and Hegel”, Gazing Through a Prism Darkly: Reflections on Merold Westphal’s Hermeneutical Epistemology [B. Keith Putt, ed.], Fordham University Press, New York:, pp. 20 – 34.

Для оформления диссертаций

Автор (фамилия запятая инициалы), Год издания, Заглавие:dissertation, Издательство (если указано), Место написания, Объем.

Важно! При оформлении украинско-, болгарско-, русскоязычного источника после перевода Заглавия на английский язык указывается [в квадратных скобках] транслитерация украинско-, болгарско-, русскоязычного первоисточника в тех же пределах оформления на английском языке.

Примеры:

Литература
References
Коначева, С. А. (2010), Хайдеггер и философская теология ХХ века, диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет,  Москва, 347 с.
Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: dissertation [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, dissertatsiya na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 347 p. [in Russian]

Для оформления авторефератов диссертаций

Автор (фамилия запятая инициалы), Год издания, Заглавие: Authors abstract, Издательство (если указано), Место написания, Объем.

Примеры:

Литература
References
Коначева, С. А. (2010), Хайдеггер и философская теология XX века, автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора философских наук (специальность 09.00.03., история философии), Российский государственный гуманитарный университет, Москва, 2010, 45 с.
Konacheva, S. A. (2010), Heidegger and philosophical theology of ХХ century: Author's thesis [Khaidegger i filosofskaya teologiya XX veka, avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchenoi stepeni doktora filosofskikh nauk (spetsial'nost' 09.00.03., istoriya filosofii)], Russian State University for the Humanities, Moscow, 45 p. [in Russian]

Для оформления статей из газет или журналов

Автор/ы (фамилия запятая инициалы), Год издания, “Заглавие статьи: сведения, касающиеся заглавия”, Название журнала, Номер выпуска, Место расположения статьи (страницы).

Важно! При оформлении украинско-, болгарско-, русскоязычного источника на английском языке после перевода источника в соответствии с правилами в [квадратных скобках] указывается транслитерация украинско-, болгарско-, русскоязычного первоисточника в тех же пределах оформления на английском языке.

Примеры:

Література
References
Швирков, О.І. (2005), “Феномен штучних інтелектуальних систем: філософський погляд”, Мультиверсум. Філософський альманах, 47, с. 23-29.
Shvyrkov, О.I. (2005), “Phenomenon of the artificial intellectual systems: philosophical look” [“Fenomen shtuchnykh intelektualnykh system: filosofskyi pohliad”], Multyversum. Philosophical almanac, No. 47, pp. 23-29. [in Ukrainian]
Мещеряков, А.Н. (2012), “Эволюция понятия “островная страна” в японской культуре”, Вопросы философии, 8, с. 72-84.
Meshcheryakov, А.N. (2012), Evolution of concept “Island country” in the Japanese culture” [“Evolyutsiya ponyatiya “ostrovnaya strana” v yaponskoi kul’ture”], Questions of philosophy. No. 8, pp. 72-84. [in Russian]
Brown, N. (1965), Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.
Brown, N. (1965), Theories of Creation in the Rig Veda”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 85, No. 1 (Jan – Mar.), pp. 23-34.

Для оформления источников электронного ресурса отдаленного доступа

Автор/ы (фамилия запятая инициалы), Год издания (если есть), “Заглавие”, available at: URL (без разделительных знаков в конце).

Важно! При оформлении украинско-, болгарско-, русскоязычного источника на английском языке после перевода источника в соответствии с правилами в [квадратных скобках] указывается транслитерация украинско-, болгарско-, русскоязычного первоисточника в тех же пределах оформления на английском языке.

Примеры:

Литература
References
Заграва, Е. (2003), “Сучасність і солідаризм”. Електронний ресурс. Режим доступу (28.03.2016): http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html
Zahrava, E. (2003), “Contemporaneity and solidarizm” [“Suchasnist I solidaryzm”], viewed 28 March 2016, available at: http://exlibris.org.ua/zahrava/solidarizm.html [in Ukrainian]
Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal
Nairn, Т. (2008), “Globalisation and nationalism: the new deal”, viewed 28 March 2016, available at: http://www.opendemocracy.net/article/globalisation/institutions_government/nationalism_the_new_deal


Контакты:
Выпускающий редактор: Шевченко Сергей Леонидович
Тел.: 099-524-81-19
E-mail: Idei.filosofa@gmail.com
Образец оформления статьи
ПАРАДОКС І ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ МЕТОД В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГОВАРДА СЛЕЙТА

С. Л. Шевченко
кандидат філософських наук, докторант,
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Київ, Україна)
idei.filosofa@gmail.com


Анотація
Сергій Леонідович Шевченко Парадокс і екзистенціальний метод в інтерпретації Говарда Слейта
В статті розглядається проблема співвідношення екзистенціалізму та теології в творчості Говарда Александера Слейта. Основна увага зосереджується на питанні включеності екзистенціалістської методології у сучасну християнську теологію, на дослідженні понять «парадокс», «екзистенціальна діалектика», «міфотворчість». Аналізуються праці Говарда Слейта, у яких він переосмислює теологічну позицію С. К'єркегора, М. Бердяєва, П.Тілліха, Р. Бультмана та інших відомих представників релігійної філософії екзистенціального напрямку, проголошуючи при цьому необхідність застосування «збалансованого екзистенціального підходу» до осучаснення християнства.

Ключові слова: Екзистенціалізм; теологія; екзистенціальна діалектика; екзистенціальний метод; парадокс; християнство; віра


Анотация
Сергей Леонидович Шевченко. Парадоксът и екзистенциалния метод в интерпретацията на Ховард Слейт. В статиста се разглежда проблема за съотношението между екзистенциализма и теологията в творчеството на Ховард Александър Слейт. Основного внимание е съсредоточено верху въпроса за включеността на екзистенциалистката методология в съвременната християнска теология, верху изследването на понятията "парадокс", "екзистенциална диалектика", "митотворчество". Анализира работата на Ховард Слейт, в които той преосмисля теологическата позиция на С. Киркегор, Н. Бердяев, П. Тилих, Р. Булман и други известни представители на религиозната философия от екзистенциалното направление, провъзгласявайки при това необходимостта от «сбалансиран екзистенциален поход» към осъвременяване на християнството.
Ключови думи: екзистенциализъм; теология; екзистенциална діалектика; екзистенциален метод; парадокс; християнство; вяра.

Abstract
Sergij Shevchenko. Paradox and existential method in the interpretation of Howard Slaatte. The problem of the relation of existentialism and theology in the work of Howard Alexander is drain. Focused on the issue of inclusion of existentialist methodology in contemporary Christian theology, to study the concepts of "paradox", "existential dialectic", "myth-making". Analyzes the work of Howard Slaatte, in which he reinterprets the theological positions of Kierkegaard, Berdyaev, P.Tillich, R.Bultman and other well-known representatives of the religious philosophy of existential direction, while proclaiming the need for a "balanced existential approach" to modernizing Christianity.
Key words: existentialism; theology; existential dialectic method of existential paradox; Christianity; faith.

Аннотация
Сергей Леонидович Шевченко Парадокс и экзистенциальный метод в интерпретации Говарда Слейта.
В статье рассматривается проблема соотношения экзистенциализма и теологии в творчестве Говарда Александера Слейта. Основное внимание сосредоточено на вопросе включенности экзистенциалистской методологии в современную христианскую теологию, на исследовании понятий «парадокс», «экзистенциальная диалектика», «мифотворчество». Анализируются работы Говарда Слейта, в которых он переосмысливает теологическую позицию  С. Кьеркегора, Н. Бердяева, П.Тиллиха, Р.Бультмана и других известных представителей религиозной философии экзистенциального направления, провозглашая при этом необходимость применения «сбалансированного экзистенциального подхода» к осовремениванию христианства.
Ключевые слова: Экзистенциализм; теология; экзистенциальная диалектика; экзистенциальный метод; парадокс; христианство; вера

Постановка проблеми. Ім’я Говарда Слейта, як філософіа й теолога, відоме далеко за межами американського континенту. Понад двадцять п’ять років він присвятив роботі в Університеті Маршалла (США), очолюючи кафедру філософії. Він є одним з найплідніших авторів – представників сучасних американських філософських та теологічних шкіл, а серед постатей екзистенціальної філософії й екзистенціальної теології (поряд з Дж. Маккуоррі та М. Вестфалем), чи не найкреативнішим й оригінальнішим мислителем. Серед великого числа його праць (понад 30 монографій), присвячених екзистенціалізму й теології, в контексті досліджуваної нами проблеми варто назвати такі видання: «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968), «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), «Час і його закінчення: порівняльна екзистенціальна інтерпретація часу і есхатології» (1980), «Філософія Мартіна Гайдеґґера» (1983), «Розкриття своєї реальної самості: проповіді екзистенціальної релевантності» (1983), «Час, існування і доля: філософія часу Миколи Бердяєва» (1988), «Переоцінка К'єркегора» (1995), «Особистість, дух і етика: етика Миколи Бердяєва» (1997).
Коли в наш час прагнуть пояснити феномени віри, одкровення, воскресіння раціонально, Г. Слейт прямує зворотнім шляхом. Він не заперечує можливості розуму, але наголошує на його обмеженості (немічності) в тлумаченні трансцендентного поза сферою екзистенціального. Тобто, стосунки між людиною та Богом, на його думку, визначаються не в межах логічного детермінізму, а завдяки парадоксальній, абсурдній, непрямій комунікації між Я і Ти. У своїй позиції щодо означеної проблематики Слейт спирається в першу чергу на погляди Сьорена К’єркегора та Миколи Бердяєва, хоча й скрупульозному критичному аналізу у його працях піддаються ідеї та постаті Ісуса Христа, св. Павла, св. Августина, Блеза Паскаля, Карла Барта, Мартіна Гайдеґґера, Пауля Тілліха, Еміля Бруннера, Альбрехта Річля та багатьох інших представників теологічного та філософського екзистенціального та екзистенціалістського мислення. В умовах духовної кризи та переоцінки цінностей в християнському світі погляди Говарда Слейта є вкрай актуальними й злободенними. Метою даного дослідження стане спроба розглянути й проаналізувати поняття «парадоксу» та екзистенціального методу в розумінні Г.Слейта у його праці «Парадокс екзистенціалістської теології» (1971), яка є своєрідним продовженням іншої, не менш важливої його прації «Актуальність парадоксу: діалектика розуму-в-існуванні» (1968) (Див.: Слейт, 1968)….
Виклад основного матеріалу. Свою працю «Парадокс екзистенціалістської теології» Слейт присвячує діалектиці віри, яка, на його думку, й має стати підставою для розумного існування сучасної людини. Але саме таке існування, як засвідчує цей мислитель, насамперед, має узгоджуватись з феноменом парадоксу. Свого часу іще К'єркегор підкреслював парадоксальний характер існування і віри. Г. Слейт, переймаючи цю думку датського мислителя, у своїй праці розглядає детально феномен парадоксу в емпіричній, діалектичній (К'єркегор, Барт, Тілліх) та екзистенціалістській філософії і теології (парадокс і екзистенціальна перспектива, парадокс і екзистенціальний метод, парадокс і екзистенціальні проблеми). Звертається він і до проблеми співвідношення парадоксу й Біблійної теології: парадокс і спокутне Євангеліє, парадокс і доктрина Нового Завіту тощо.
У вступі до даної праці Слейт наголошує на тому, що релігія людини є життєво важливою частиною її існування, що вона зачіпає багато аспектів її повсякденного життя, а отже, її віра може характеризуватися як самодостатній, але своєрідний метод мислення. Це твердження на перший погляд звучить як абсурдне, але з огляду на позицію Слейта (1971, с. XІІ), що «… ані знання, ані розум не можуть бути відділені від екзистенціальної суб'єктивності людини», має певний сенс. Для нього парадокс Христа як Боголюдини додає особливої значущості парадоксу людського існування. У Христі абсолютне і відносне зустрілися…. Ось один парадокс, який дає новий вимір парадоксальному існуванню людини. "Християнство сповнене парадоксів, які інтелект не може зрозуміти; не тому, що християнство суперечить розуму і тому нерозумне, а тому що воно перебуває за межами розуму і, отже, піднесене” (Слейт, 1971, p. XV).
У першій частині книги «Парадокс і сучасна теологія» глава перша присвячена дослідженню парадосу в емпіричній теології. За центральною проблемою розуму і одкровення на сьогоднішній день, на думку Слейта, криється давнє питання про те, що унікальний сенс біблійного одкровення може бути узгоджений з природною теологією або теїзмом, заснованих на філософському мисленні. Тут, безперечно, він має на увазі екзистенціальне мислення. Але перш ніж перейти до розгляду проблеми теології та парадоксу, Слейт (1971, с. 2) акцентує свою увагу на сучасних теологічних розробках, щоб забезпечити фон для подальшого розслідування основної проблеми. Він пише, що менш як століття тому німецький теолог Альбрехт Річль звернувся до проблеми історичності Ісуса так, щоб інтерпретувати віру в Христа як власне «ціннісне судження» про Ісуса. Згадує він і Фрідріха Шлейермахера, який систематизував емпіричний підхід в контексті сучасних проблем .
На відміну від природної теології, сучасні теологи, спираючись на виключність одкровення Біблії, закликали до примату віри і само-відкриття Бога. Ганс Мартенсен прагнув до злиття іманентного спокутного Євангелія з гегелівським раціоналізмом. Карл Барт започаткував революційні зміни в християнській думці його працею «Послання апостола Павла до римлян» (1918), а також коментарем до Послання до Римлян, який акцентував увагу на перевазі "Христа віри" і нівелюванні потреби людини у Слові та Благодаті. Барт відстоював примат особливого одкровення (Слейт, 1971, с. 3).
На рубежі дев'ятнадцятого століття Шлейермахер побачив слабкі сторони гуманістичної тенденції, пов'язаної з деїзмом, а в інтересах підняття християнського богослов'я на ноги респектабельності, прагнув надати емпіричну основу релігійному мисленню, тим самим послабивши тип його раціональної структури. У цьому починанні Шлейермахер перебував під впливом не тільки пієтизму але й Канта, який підкреслював як найвизначальний у філософському мисленні примат моральної суб’єктивності. Але напів-пантеїстична "нова теологія" Шлейермахера і про-пантеїстичний раціональний монізм Гегеля, а також формалізм Канта, наскільки вони відрізнялися один від одного, настільки ж й сприяли спотворенню сенсу християнського одкровення….
Висновки. Таким чином, Г.Слейт у своїх інтерпретаціях філософсько-теологічної спадщини Сьорена К’єркегора, Альбрехта Річля, Ганса Мартенсена, Фрідріха Шлейермахера, Рудольфа Отто, Ернста Трельча, Адольфа Гарнака, Карла Барта, Мартіна Бубера, Микола Бердяєва, Пауля Тілліха своєрідно вибудовує лінію розвитку екзистенціального методу, або ж підходу у розвитку християнської теології XIX-XX ст. Що стосується Тілліха і Бультмана, то внесок останніх у розвиток екзистенціальної теології Г. Слейт вбачає у «забезпеченні ними та новому, екзистенціальному тлумаченні керигми у контексті конкретного людського існування» та у «налагоджуванні комунікативного зв’язку з сьогоднішнім різновидом культурного Світогляду», зокрема, й з світоглядом філософським. Барт, як це стверджує Г. Слейт, навпаки, намагався триматися осторонь від усіх філософських систем. Тілліх, усупереч Барту, вважав його позицію недоцільною, оскільки теологія, на його думку, у сучасному світі зобов’язана уособлювати комунікацію, що несе провозвістя з сучасним розумом (свідомістю людей), а не, винятково з церковною теологічною ієрархією.


Література та посилання

Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.
Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.
Горбань, Р. А.  (2014), Есхатологічна перспектива історії в інтерпретації Миколи Бердяєва: монографія, Нова Зоря, Івано-Франківськ, 280 с.

Райда, К. Ю. (1998), Історико-філософське дослідження постекзистенціалістського мислення, Український Центр духовної культури, Київ, 216 с.

Райда, К. Ю. (2009), Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи, Видавець ПАРАПАН, Київ, 328 с.
Титаренко, С. А. (2006), Специфика религиозной философии Н.А. Бердяева, Изд-во Рост, ун-та, Ростов на Дону, 288 с.


References

Bultmann, R. (1955), New Testament Theology, Vol.ІI, Scribner's Sons, New York, 278 p.

Bultmann, R. (1956), Primitive Christianity in its contemporary setting. Meridian Books, New York, 240 р.

Bultmann, R. (1958), Jesus and the Word, Charles Scribner’s Sons, New York, 223 р.

Horban, R. А. (2014), Eschatology prospect of history in Berdyaev’s interpretation: monograph [Eskhatolohichna perspektyva istorii v interpretatsii Mykoly Berdiaieva: monohrafiia], New Star, Ivano-Frankivsk, 280 p. [in Ukrainian]
Kierkegaard, S. (1958), Edifying discourses: a selection [edited with an Introduction by Paul L. Holmer, translated by David F. and Lilian Marvin Swenson]. New York: Harper & Brothers, 1958, 296 p.
Kierkegaard, S. (1959), The Journals of Kierkegaard [ed. Robert Bretall, trans. Alexander Dru], Harper & Brothers, New York, 254 p.

Raida, K. Yu. (1998), Historical and philosophical research of postexistential thinking [Istoryko-filosofski doslidzhennia postekzystentsialistskoho myslennia], Ukrainian Center of spiritual culture, Kyiv, 216 p. [in Ukrainian]

Raida, K. Yu. (2009), Existential philosophy. Tradition and Prospect [Ekzystentsialna filosofiia. Tradytsiia i perspektyvy], Publisher Parapan, Kyiv, 2009, 328 p. [in Ukrainian]

Slaatte, H. A. (1962), Time and its end: A Comparative Existential Interpretation of Time and Eschatology, Vantage Press, New York, 297 p.

Slaatte, H. A. (1968), The pertinence of the paradox: the dialectics of reason-in-existence, Humanities Press, New York, 268 p.

Slaatte, H. A. (1971), The paradox of existentialist theology, Humanities Press, New York, 254 p.
Titarenko, S. А. (2006), Specific of Berdyaevs religious philosophy [Spetsifika religioznoi filosofii N.A. Berdyaeva], Rostov University Publisher, Rostov-on-Don , 288 p. [in Russian]


© Сергій Леонідович Шевченко


Няма коментари:

Публикуване на коментар

Всички досега излезли книжки на списание ИДЕИ